Центральний державний архів
громадських об’єднань України

free counters
Верховна Рада України Президент України Урядовий портал Міністерство юстиції України Державний комітет архівів України Головне управління державної служби України Головне управління державної служби України

Виставка має на меті відтворити на персоніфікованому рівні державотворчі процеси, що відбувалися в Україні протягом 1917-1921 рр. До неї увійшли документи переважно особового походження, які відклалися у фонді “Український музей у Празі”, архівних кримінальних справах фонду “Колекція позасудових справ реабілітованих” та в інших фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Більшість із запропонованих документальних матеріалів публікуються вперше. Вони датуються 20-30-ми роками ХХ століття і дозволяють дізнатися про те, як склалися долі учасників революційних подій.



Алмазов Олекса Дмитрович (1886-1936)

Військовий і громадський діяч. Генерал-хорунжий Армії УНР. Учасник боїв з більшовиками (1918 р.). За доби Гетьманату – командир Окремого кінно-гірського гарматного дивізіону. Учасник Першого Зимового походу Армії УНР.

Витяг із листа О. Алмазова від 3 травня 1924 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 309, арк. 3, 4зв.



Андрієвський Панас Михайлович (1878-1955)

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради ІІІ складу. Протягом листопада 1918 р. – травня 1919 р. входив до складу Директорії УНР.

Лист П. Андрієвського Ю. Колларду від 5 червня 1943 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 84, арк. 5 та зв.



Антонович Дмитро Володимирович (1877-1945)

Державний і громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради, товариш Голови УЦР І складу. У 1918 р. – морський міністр УНР. Від 1919 р. – керівник української дипломатичної місії в Італії.

  
Членська картка та особовий листок Д. Антоновича, датовані 12 травня 1922 р. та 14 серпня 1942 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 1, арк. 2, 12.



Архипенко Євген Порфирович (1884-1959)

Державний і політичний діяч. У 1918 р. – товариш міністра земельних справ УНР, протягом 1919-1920 рр. – міністр земельних справ, міністр народного господарства УНР.

Витяг із листа Є. Архипенка М. Омельяновичу-Павленку від 15 вересня 1923 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 120, арк. 23, 25.



Базяк Ісаак Григорович (1887-1967)

Політичний і громадський діяч. Член Української Центральної Ради І та ІІІ складу. Працював у Комітеті УЦР, де опікувався долею галицько-буковинських полонених, які перебували у Києві, займався організацією Буковинського куреня Січових Стрільців.

Членська картка І. Базяка, датована 14 березня 1918 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 42, арк. 1.



Барановський Христофор Антонович (1874-1941)

Державний діяч. Член Української Центральної Ради І, ІІ, ІІІ складу. Генеральний секретар фінансів у Генеральному секретаріаті УЦР. Міністр фінансів доби Директорії УНР (червень – жовтень 1920 р.)

  
Витяг із протоколу допиту Х. Барановського від 15 травня 1919 р. (із матеріалів архівної кримінальної справи) та витяг із доповідної записки, датованої 2 грудня 1922 р.

ЦДАГО України, ф. 263, оп. 1, спр. 38654, арк. 23; ф. 269, оп. 1, спр. 7, арк. 28, 39.



Безручко Марко Данилович (1883-1944)

Військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. У 1918 р. – начальник оперативного відділу Генерального штабу УНР. Від квітня 1919 р. – начальник штабу Корпусу Січових Стрільців, у 1920 р. – командир 6-ї стрілецької дивізії Січових Стрільців, командир Середньої групи військ Армії УНР.

Вітальний лист М. Безручка М. Омельяновичу-Павленку. 1920-ті рр.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 120, арк. 93.



Біднов Василь Олексійович (1874-1935)

Політичний і громадський діяч. Член Української Центральної Ради ІІ та ІІІ складу. Входив до складу комісії з перекладу Біблії українською мовою, заснованої при Міністерстві віросповідань УНР.

Розписка В. Біднова про передачу документів до Музею визвольної боротьби України в Празі, датована 17 лютого 1926 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 50, арк. 146.



Білинський Михайло Іванович (1883-1921)

Державний і військовий діяч, капітан 3-го рангу. Від грудня 1918 р. – морський міністр УНР. Протягом 1920-1921 рр. – міністр внутрішніх справ УНР. Учасник Першого та Другого Зимових походів Армії УНР.

Витяг із листа М. Білинського Ю. Колларду, датованого 27 січня 1920 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 82, арк. 1, 2зв.



Бутенко Борис Аполлонович (?-1926)

Політичний  і  державний діяч.  Член  Української Центральної Ради ІІІ складу.    Від травня до листопада 1918 р. – міністр шляхів Української Держави.

Витяг із протоколу наради між Б. Бутенком, І. Полтавцем-Остряницею та М. Омельяновичем-Павленком. 4 липня 1922 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 1, спр. 345, арк. 3, 4.



Веселовський Сергій Феофанович (1880-?)

Громадсько-політичний і державний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради. Секретар, товариш Голови та член УЦР І, ІІ та ІІІ складу. За Української Держави – генеральний консул у РСФРР.

Витяг із протоколу допиту С. Веселовського від 28 листопада 1929 р. (із матеріалів архівної кримінальної справи).

ЦДАГО України, ф. 263, оп. 1, спр. 66504, т. 3, арк. 130 та зв., 134зв.



Винниченко Володимир Кирилович (1880-1951)

Громадсько-політичний і державний діяч. Член та товариш Голови Української Центральної Ради ІІ та ІІІ складу. Від червня 1917 р. очолив Генеральний секретаріат та став генеральним секретарем внутрішніх справ. Протягом листопада 1918 р. – лютого 1919 р. – Голова Директорії УНР.

  
Листи В. Винниченка М. Галагану від 26 січня 1922 р. та Д. Антоновичу від 26 вересня 1922 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 1, спр. 152, арк. 9 та зв.; оп. 2, спр. 11, арк. 115.



Вишиваний Василь (Вільгельм Габсбург-Лотрінген) (1895-1948)

Військовий і державний діяч. Полковник Армії УНР. За часів Директорії працював у Міністерстві військових справ УНР (від грудня 1918 р.). Протягом 1919-1920 рр. – голова відділу закордонних зв’язків Головного управління Генерального штабу УНР.

  
Витяги із листа В. Вишиваного Г. Никетею, датованого 17 березня 1921 р. та із протоколу допиту В. Вишиваного (із матеріалів архівної кримінальної справи) від 4 вересня 1947 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 1, спр. 62, арк. 37, 38зв.; ф. 263, оп. 1, спр. 66498, т. 1, арк. 14, 15.



Вілінський Олександр Валерійович (1872-1928)

Державний та громадський діяч. Член Української Центральної Ради І та ІІІ складу, очолював департамент освіти Генерального секретаріату освіти УЦР. Від жовтня 1918 р. – генеральний консул Української Держави у Швейцарії. У 1920 р. – представник Торгівельної Комісії УНР за кордоном.

  
Посвідчення О. Вілинського, датовані 27 червня та 15 жовтня 1920 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 61, арк. 20, 19.



Вовк Андрій Миколайович (1882-1969)

Військовий і громадський діяч. Генерал-хорунжий Армії УНР. Протягом 1919-1920 рр. обіймав низку посад в Армії УНР. Учасник Першого Зимового походу.

Лист А. Вовка В. Петріву, датований 18 жовтня 1940 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 128, арк. 52 та зв.



Галаган Микола Михайлович (1882-1946)

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради, представник УЦР на Кубані та в Румунії. Входив до складу Малої ради УЦР. За Української Держави очолював департамент Міністерства здоров’я. Від грудня 1918 р. – комісар Міністерства військових справ Директорії УНР. У січні 1919 р. очолив надзвичайну дипломатичну місію Директорії УНР в Угорщині.

  
Лист М. Галагана Д. Антоновичу від 11 жовтня 1921 р. та звернення М. Галагана й інших членів Української Центральної Ради до українських парламентаріїв, датоване 18 січня 1922 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 10, арк. 163; спр. 11, арк. 4.



Григоріїв Никифор Якович (1883-1953)

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради ІІ та ІІІ складів, член Малої ради УЦР. У 1918 р. – міністр освіти УНР. У 1919 р. призначений керівником пресової служби Армії УНР.

Лист Н. Григоріїва К. Мацієвичу, датований 5 липня 1939 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 104, арк. 122 та зв.



Грушевський Михайло Сергійович (1866-1934)

Державний і громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради. Від березня 1917 р. до квітня 1918 р. – Голова УЦР. Під його головуванням УЦР III Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки. На пропозицію М. Грушевського у січні 1918 р. УЦР IV Універсалом проголосила УНР самостійною, вільною і суверенною державою українського народу. Під його керівництвом була розроблена та прийнята Конституція незалежної УНР (квітень 1918 р.).

  
Поштова листівка з фотографією М. Грушевського, датована 1917 р., листи М. Грушевського Д. Антоновичу від 10 травня та 24 вересня 1922 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 1, спр. 489, арк. 3; ф. 269, оп. 2, спр. 7, арк. 1, 2 та зв.



Дельвіг Сергій Миколайович (1866-1944 або ж 1949)

Військовий і державний діяч. Генерал-полковник Армії УНР. Очолював делегацію УНР на переговорах про перемир’я з Польщею у червні 1919 р. під час Чортківського наступу Української Галицької Армії. У 1919-1921 рр. – голова Надзвичайної військової місії УНР в Румунії.

Лист С. Дельвіга К. Мацієвичу від 9 березня 1925 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 103, арк. 9 та зв.



Донцов Дмитро Іванович (1883-1973)

Державний і громадсько-політичний діяч. За часів Гетьманату – голова Українського телеграфного агентства (1918 р.). Протягом 1919-1921 рр. працював у складі української дипломатичної місії в Швейцарії.

  
Витяг із статті Д. Донцова “Замість відповіді”, написаної в 1920-х рр. та його лист М. Мухину від 2 травня 1936 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 1, спр. 684, арк. 13, 14; оп. 2, спр. 112, арк. 18 та зв.



Дорошенко Дмитро Іванович (1882-1951)

Державний і громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради, товариш Голови УЦР, заступник губернського комісара Київської губернії. У квітні – серпні 1917 р. – комісар Тимчасового уряду Галичини та Буковини (з правами генерал-губернатора), а з серпня – губернський комісар УЦР на Чернігівщині. У 1918 р. – міністр закордонних справ Української Держави.

Заява Д. Дорошенка про вихід із лав Української партії соціалістів-федералістів від 22 травня 1918 р. та його телеграма Є. Вировому від 10 квітня 1936 р.

ЦДАГО України, ф. 44, оп. 1, спр. 2, арк. 13; ф. 269, оп. 2, спр. 60, арк. 12.



Єфремов Сергій Олександрович (1876-1939)

Державний і громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради, заступник Голови УЦР, член Малої ради УЦР. Протягом 1917-1918 рр. – генеральний секретар міжнаціональних справ у першому українському уряді – Генеральному секретаріаті УЦР.

Протокол засідання розширених зборів Центрального комітету Української партії соціалістів-федералістів від 14 червня 1919 р. та витяг із протоколу засідання Політбюро ЦК КП(б)У № 49 від 21 вересня 1928 р. з питанням “Про С. Єфремова”.

ЦДАГО України, ф. 44, оп. 1, спр. 2, арк. 10-11; ф. 1, оп. 16, спр. 13, арк. 75.



Капустянський Микола Олександрович (1879-1969)

Військовий і державний діяч. Генерал-полковник Армії УНР. Від серпня 1917 р. – начальник штабу 1-ї піхотної дивізії 34-го армійського корпусу. Від січня 1918 р. – начальник штабу Південно-Західного фронту. За часів Директорії – начальник управління Генерального штабу Армії УНР, очолював оперативне відділення об’єднаних Армії УНР та УГА. Після 1920 р. – перший, а потім – третій генерал-квартирмейстер Головного управління Генштабу Армії УНР, член Вищої військової ради УНР.

Листи М. Капустянського до невстановленого адресата та до В. Шевченка від 15 жовтня та 3 грудня 1923 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 298а, арк. 102, 69.



Коллард Юрій Жерардович (1875-1951)

Державний і громадсько-політичний діяч. За часів Української Центральної Ради – головний комісар Поліських залізниць (1917-1918 рр.). За Гетьманату – старший інспектор залізниць. В добу Директорії – керівник Міністерства шляхів УНР (1919-1920 рр.)

Витяг із листа Ю. Колларда Д. Антоновичу від 2 грудня 1926 р. та його лист учителям і учням Української гімназії імені Тараса Шевченка м. Каліша (Польща), початок 1930-х рр.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 14, арк. 79, 80зв.; спр. 84, арк. 8.



Коновалець Євген Михайлович (1891-1938)

Політичний і військовий діяч. Полковник Армії УНР. Один із організаторів Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців в м. Києві (1917 р.). Протягом 1918-1919 рр. – командир куреня, полку, дивізії, корпусу та групи Січових Стрільців.

Лист Є. Коновальця В. Старосольському від 12 квітня 1927 р. та витяг із стенограми наради членів Проводу українських націоналістів від 9 жовтня 1929 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 252, арк. 105 та зв.; оп. 1, спр. 169, арк. 1.



Королів-Старий Василь Костянтинович (1879-1943)

Державний і громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради. В 1917 р. обраний членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об’єднаних громадських організацій. У 1919 р. відряджений з дипломатичною місією УНР до Чехословаччини.

Лист В. Короліва-Старого Ю. Колларду від 19 березня 1933 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 84, арк. 146 та зв.



Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович (1857-1947)

Державний і громадський діяч. Протягом грудня 1918 р. – лютого 1919 р. – міністр народного здоров’я і опікування уряду Директорії УНР.

Ордер на арешт О. Корчак-Чепурківського від 17 серпня 1922 р., його підписка із зобов’язанням виїхати за межі РСФРР від 13 вересня 1922 р. та висновок по слідчій справі, датований 5 грудня 1922 р. (із матеріалів архівної кримінальної справи).

ЦДАГО України, ф. 263, оп. 1, спр. 44044, арк. 3, 12, 17.



Крижанівський Федір Іванович (1878-1938)

Державний і громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради, заступник Голови УЦР, член Комітету УЦР. Протягом 1919-1921 рр. – заступник голови правління Українського народного кооперативного банку.

Витяги із протоколу допиту Ф. Крижанівського від 10 квітня 1938 р., із протоколу засідання Трійки УНКВС по Київській області, від 11 квітня 1938 р. та із акту про виконання вироку від 28 квітня 1938 р. (із матеріалів архівної кримінальної справи).

ЦДАГО України, ф. 263, оп. 1, спр. 66967, арк. 8, 22, 24.



Кушнір Володимир Федорович (1881-1933 або ж 1938)

Державний і громадський діяч. Був включений до складу української делегації на Паризькій мирній конференції 1919-1920 рр. За часів Директорії УНР працював у складі української дипломатичної місії в Німеччині.

Закордонний паспорт В. Кушніра, датований 26 листопада 1918 р. та видана на його ім’я членська грамота Товариства українських робітників “Єдність” у Відні від 2 листопада 1919 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 61, арк. 89 та зв., 80.



Леонтович Володимир Миколайович (1866-1933)

Державний і громадсько-політичний діяч. Заступник Голови Української Центральної Ради ІІ складу. В період Гетьманату – міністр земельних справ, за часів Директорії – уповноважений Українського Червоного Хреста в Одесі.

Автобіографія В. Леонтовича. Не раніше 1920 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 304, арк. 1 та зв., 2.



Липинський В’ячеслав Казимирович (1882-1931)

Державний  і  громадсько-політичний  діяч.  За  часів  Гетьманату  –  посол  Української  Держави    в Австро-Угорщині, в добу Директорії – посол УНР в Австрії (перша половина 1919 р.)

  
Витяг із листа В. Липинського Д. Антоновичу, датованого 21 серпня 1923 р. та лист В. Липинського до редакції газети “Українське життя” (Подєбради, Чехословаччина) від 22 серпня 1926 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 12, арк. 91, 92зв.; оп.1, спр. 1108, арк. 25 та зв.



Лівицький Андрій Миколайович (1879-1954)

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради ІІІ складу.   За часів Директорії – міністр юстиції та заступник голови Ради народних міністрів УНР, міністр закордонних справ та заступник голови уряду. В жовтні 1919 р. очолив українську дипломатичну місію в Польщі.

  
Лист А. Лівицького В. Шевченку, датований 11 травня 1923 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 298а, арк. 28 та зв.



Лотоцький Олександр Гнатович (1870-1939)

Державний і громадсько-політичний діяч. У вересні – листопаді 1917 р. – генеральний писар Української Центральної Ради. У січні – квітні 1918 р. – державний контролер УНР. У жовтні 1918 р.– січні 1919 р. виконував обов’язки міністра віросповідань Гетьманату та Директорії УНР. У січні 1919 р.– березні 1920 р. – надзвичайний посол УНР в Туреччині.

Лист О. Лотоцького Д. Антоновичу від 12 травня 1932 р. та витяг із доповіді “Олександр Гнатович Лотоцький (з нагоди 60-ліття його народження)”, 1930-ті рр.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 17, арк. 37 та зв.; спр. 96, арк. 1.



Мазепа Ісаак Прохорович (1884–1952)

Державний і громадсько-політичний діяч. Від квітня 1919 р. – народний міністр внутрішніх справ УНР. Голова Ради народних міністрів Української Народної Республіки (серпень 1919 р. – травень 1920 р.). Учасник Першого Зимового походу Армії УНР. У травні – червні 1920 р. – народний міністр земельних справ УНР.

Анкета І. Мазепи для участі у Другому українському науковому з’їзді в Празі. 4 березня 1932 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 1, спр. 395, арк. 29.



Мартос Борис Миколайович (1879–1977)

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради ІІІ складу і Малої ради УЦР.                  Генеральний секретар земельних справ Генерального секретаріату УЦР.                  Від грудня 1918 р. – міністр продовольчих справ УНР. Протягом квітня – серпня 1919 р. – міністр фінансів і голова Ради народних міністрів УНР.

Візитівка міністра фінансів УНР Б. Мартоса та його лист у “Комісію по переведенню акції протесту лекторського персоналу Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина)” від 29 січня 1930 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 1, спр. 292, арк. 71; оп. 2, спр. 97, арк. 48.



Мацієвич Костянтин Андріанович (1873–1942)

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради і Малої ради УЦР. Протягом серпня – грудня 1917 р. – товариш генерального секретаря земельних справ. У січні – лютому 1919 р.– член української делегації на переговорах УНР з країнами Антанти. Міністр закордонних справ УНР (лютий – квітень 1919 р.), голова дипломатичної місії УНР в Румунії (1919 – 1923 рр.).

Витяг із листа С. Петлюри К. Мацієвичу. 28 жовтня 1920 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 102, арк. 1, 8.



Мозалевський Іван Іванович (1890–1975)

Український художник і графік, громадський діяч. Автор проектів українських паперових грошей, цінних державних паперів, поштових марок, знаку на монопольні вироби. Завідувач мистецького відділу Експедиції заготівель державних паперів України (березень 1918 р. – червень 1919 р.)

Фото І. Мозалевського та В. Мозалевської. На звороті – дарчий напис М. Омельяновичу-Павленку. 1 липня 1923 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 120, арк. 116 та зв.



Огієнко Іван Іванович (митрополит Іларіон) (1882–1972)

Громадсько-політичний та церковний діяч. Міністр народної освіти УНР (1919 р.), міністр сповідань УНР, головноуповноважений міністр УНР (1919 – 1920 рр.).

Титульний аркуш брошури “Учительне слово Іоана Золотоустого” (переклад І. Огієнка), датованої 1922 р., та формуляр І. Огієнка як учасника українського наукового з’їзду в Празі. 1926 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 119, арк. 38, оп. 1, спр. 389, арк. 68.



О’Коннор-Вілінська Валерія Олександрівна (1866–1930)

Державний і громадсько-політичний діяч. Одна із засновників Української Центральної Ради, член Комітету УЦР. У 1917 – 1918 рр. очолювала літературну секцію Генерального секретарства освіти УЦР і Народного міністерства народної освіти УНР.

Свідоцтво про народження В. О’Коннор та витяг із атестату про закінчення нею Приватної жіночої гімназії Ващенко-Захарченко, датованого 6 червня 1886 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 61, арк. 3 та зв., 7.



Омелянович-Павленко Михайло Володимирович (1878–1952)

Військовий діяч. Генерал-полковник Армії УНР, головнокомандувач Української Галицької армії та Армії УНР. Від квітня 1918 р. працював у Головному штабі української армії в Києві. Здійснив Перший Зимовий похід Армії УНР.

    Листівка із зображенням М. Омеляновича-Павленка, датована 16 березня 1922 р.,     та лист М. Омеляновича-Павленка С. Смаль-Стоцькому від 8 січня 1934 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 120, арк. 117зв.; спр. 237, арк. 23.



Осецький Олександр Вікторович (1873–1937)

Військовий та державний діяч. Генерал-хорунжий Армії УНР. Від березня 1918 р.– начальник Головного штабу, від квітня – командир 6-го Полтавського корпусу. У грудні 1918 р.– лютому 1919 р. виконував обов’язки військового міністра УНР, до серпня 1919 р.– наказний отаман Армії УНР, заступник Головного отамана Армії УНР С. Петлюри.

Лист наказного отамана Армії УНР О. Осецького у Другий департамент державного контролю, датований 11 липня 1919 р., та посвідчення Голови Української військової місії у Бельгії О. Осецького від 13 липня 1920 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 121, арк. 37, арк. 56 та зв.



Петлюра Симон Васильович (1879–1926)

Державний, військовий і громадсько-політичний діяч. У червні – грудні 1917 р. – генеральний секретар військових справ Генерального секретаріату Української Центральної Ради. Від листопада 1918 р. – Головний отаман військ Директорії УНР. У лютому 1919 р. очолив Директорію УНР.

Лист-доручення Головного отамана С. Петлюри Й. Біденку, датований 24 листопада 1918 р., титульна сторінка бюлетеню Подєбрадського комітету для вшанування пам’яті С. Петлюри від 20 червня 1926 р. та сторінка громадсько-політичного і літературно-мистецького тижневика “Тризуб” за 31 жовтня 1927 р. із зображенням могили С. Петлюри в Парижі.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 1, спр. 37, арк. 85; спр. 477, арк. 17; оп. 3, спр. 34, арк. 13.



Петрів Всеволод Миколайович (1883–1948)

Військовий та державний діяч. Генерал-хорунжий Армії УНР. За часів Української Держави – начальник штабу дивізії Генерального штабу. У серпні–листопаді 1919 р.– військовий міністр УНР, протягом квітня – червня 1920 р. – начальник Генерального штабу, інспектор піхоти Армії УНР.

Свідчення В. Сальского про участь В. Петріва у визвольних змаганнях від 25 березня 1921 р. та недатований лист В. Петріва до П. Вигнанського.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 124, арк. 2 та зв.; спр. 125, арк. 32.



Петрушевич Євген Омелянович (1863–1940)

Державний і громадсько-політичний діяч. Голова Української національної ради Західноукраїнської народної республіки. Від січня 1919 р. – президент Президії та Виділу УНРади ЗУНР. Диктатор ЗУНР (червень 1919 р. – березень 1923 р.).

Сторінки із дипломатичного паспорта Є. Петрушевича. 1921 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 1, спр. 57, арк. 4 та зв., 5 та зв.



Приходько Віктор Кіндратович (1886–1982)

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради ІІ та ІІІ складів.                    Подільський губернський комісар УЦР з питань народної освіти (1917 – 1918 рр.).                     За часів Директорії – міністр судових справ УНР.

Лист В. Приходька до директора Української реформованої гімназії в м. Ржевніце (Чехословаччина) від 20 жовтня 1929 р. та членська карта Товариства прихильників Української господарської академії на ім’я В. Приходька, датована 27 серпня 1931 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 152, арк. 13, 14.



Прокопович В’ячеслав Костянтинович (1881–1942)

Державний і громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради, член Комітету УЦР. Міністр народної освіти УНР (січень – квітень 1918 р.). У 1918 р. входив до складу політичної комісії української делегації на переговорах між Українською Державою та РСФРР. За часів Директорії УНР – посол у Польщі, Королівстві сербів, хорватів і словенців. Протягом травня – вересня 1920 р. – прем’єр-міністр УНР.
Листи В. Прокоповича до Л. Садовської та Ф. Слюсаренка від 12 листопада 1922 р. та 2 грудня 1927 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 194, арк. 57; спр. 235, арк 2.



Рудницький Степан Львович (1877–1937)

Засновник української наукової географії України, громадський діяч. Експерт і радник при уряді Західноукраїнської народної Республіки з економіки та політико-географічних проблем (1918 – 1919 рр.).
Титульний аркуш справи, анкета звинувачуваного та акт про виконання вироку стосовно С. Рудницького. 22 березня 1933 р., 3 листопада 1937 р. (із матеріалів архівної кримінальної справи).

ЦДАГО України, ф. 263, оп. 1, спр. 57190, т. 1, арк. 1a, 3; т. 4, арк. 8.



Русова Софія Федорівна (1856–1940)

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради І-ІІІ складів. Одна із засновників та директор Департаменту дошкільної та позашкільної освіти Генерального секретарства (Міністерства) освіти УНР (серпень 1917 р. – вересень 1919 р.).
Витяг із рукопису статті С. Русової “Соціальна педагогіка”, датованої 1932 р., та лист С. Русової до Д. Антоновича від 27 жовтня 1935 р.

ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 18, арк. 106; спр. 180, арк. 11.