Виставка має на меті відтворити на персоніфікованому рівні державотворчі процеси, що відбувалися в Україні протягом 1917-1921 рр. До неї увійшли документи переважно особового походження, які відклалися у фонді “Український музей у Празі”, архівних кримінальних справах фонду “Колекція позасудових справ реабілітованих” та в інших фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Більшість із запропонованих документальних матеріалів публікуються вперше. Вони датуються 20-30-ми роками ХХ століття і дозволяють дізнатися про те, як склалися долі учасників революційних подій.

Військовий і громадський діяч. Генерал-хорунжий Армії УНР. Учасник боїв з більшовиками (1918 р.). За доби Гетьманату – командир Окремого кінно-гірського гарматного дивізіону. Учасник Першого Зимового походу Армії УНР.

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради ІІІ складу. Протягом листопада 1918 р. – травня 1919 р. входив до складу Директорії УНР.

Державний і громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради, товариш Голови УЦР І складу. У 1918 р. – морський міністр УНР. Від 1919 р. – керівник української дипломатичної місії в Італії.

Державний і політичний діяч. У 1918 р. – товариш міністра земельних справ УНР, протягом 1919-1920 рр. – міністр земельних справ, міністр народного господарства УНР.

Політичний і громадський діяч. Член Української Центральної Ради І та ІІІ складу. Працював у Комітеті УЦР, де опікувався долею галицько-буковинських полонених, які перебували у Києві, займався організацією Буковинського куреня Січових Стрільців.

Державний діяч. Член Української Центральної Ради І, ІІ, ІІІ складу. Генеральний секретар фінансів у Генеральному секретаріаті УЦР. Міністр фінансів доби Директорії УНР (червень – жовтень 1920 р.)

               Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української національної ради ЗУНР.                У 1919 – 1920 рр. – міністр праці УНР.

Військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. У 1918 р. – начальник оперативного відділу Генерального штабу УНР. Від квітня 1919 р. – начальник штабу Корпусу Січових Стрільців, у 1920 р. – командир 6-ї стрілецької дивізії Січових Стрільців, командир Середньої групи військ Армії УНР.

Політичний і громадський діяч. Член Української Центральної Ради ІІ та ІІІ складу. Входив до складу комісії з перекладу Біблії українською мовою, заснованої при Міністерстві віросповідань УНР.

Державний і військовий діяч, капітан 3-го рангу. Від грудня 1918 р. – морський міністр УНР. Протягом 1920-1921 рр. – міністр внутрішніх справ УНР. Учасник Першого та Другого Зимових походів Армії УНР.

Політичний  і  державний діяч.  Член  Української Центральної Ради ІІІ складу.    Від травня до листопада 1918 р. – міністр шляхів Української Держави.

Громадсько-політичний і державний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради. Секретар, товариш Голови та член УЦР І, ІІ та ІІІ складу. За Української Держави – генеральний консул у РСФРР.

Громадсько-політичний і державний діяч. Член та товариш Голови Української Центральної Ради ІІ та ІІІ складу. Від червня 1917 р. очолив Генеральний секретаріат та став генеральним секретарем внутрішніх справ. Протягом листопада 1918 р. – лютого 1919 р. – Голова Директорії УНР.

Військовий і державний діяч. Полковник Армії УНР. За часів Директорії працював у Міністерстві військових справ УНР (від грудня 1918 р.). Протягом 1919-1920 рр. – голова відділу закордонних зв’язків Головного управління Генерального штабу УНР.

Державний та громадський діяч. Член Української Центральної Ради І та ІІІ складу, очолював департамент освіти Генерального секретаріату освіти УЦР. Від жовтня 1918 р. – генеральний консул Української Держави у Швейцарії. У 1920 р. – представник Торгівельної Комісії УНР за кордоном.

Військовий і громадський діяч. Генерал-хорунжий Армії УНР. Протягом 1919-1920 рр. обіймав низку посад в Армії УНР. Учасник Першого Зимового походу.

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради, представник УЦР на Кубані та в Румунії. Входив до складу Малої ради УЦР. За Української Держави очолював департамент Міністерства здоров’я. Від грудня 1918 р. – комісар Міністерства військових справ Директорії УНР. У січні 1919 р. очолив надзвичайну дипломатичну місію Директорії УНР в Угорщині.

Військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Від квітня 1918 р. – товариш міністра, а від грудня 1918 р. – міністр військових справ УНР. В 1919 р. – командувач Українською Галицькою армією.

ЦДАГО України, ф. 263, оп. 1, спр. 62149, арк. 7, 9, 10зв., 88-91, 229, 230, 233, 237, 239, 253 та зв.

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради ІІ та ІІІ складів, член Малої ради УЦР. У 1918 р. – міністр освіти УНР. У 1919 р. призначений керівником пресової служби Армії УНР.

Державний і громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради. Від березня 1917 р. до квітня 1918 р. – Голова УЦР. Під його головуванням УЦР III Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки. На пропозицію М. Грушевського у січні 1918 р. УЦР IV Універсалом проголосила УНР самостійною, вільною і суверенною державою українського народу. Під його керівництвом була розроблена та прийнята Конституція незалежної УНР (квітень 1918 р.).

Військовий і державний діяч. Генерал-полковник Армії УНР. Очолював делегацію УНР на переговорах про перемир’я з Польщею у червні 1919 р. під час Чортківського наступу Української Галицької Армії. У 1919-1921 рр. – голова Надзвичайної військової місії УНР в Румунії.

Державний і громадсько-політичний діяч. За часів Гетьманату – голова Українського телеграфного агентства (1918 р.). Протягом 1919-1921 рр. працював у складі української дипломатичної місії в Швейцарії.

Державний і громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради, товариш Голови УЦР, заступник губернського комісара Київської губернії. У квітні – серпні 1917 р. – комісар Тимчасового уряду Галичини та Буковини (з правами генерал-губернатора), а з серпня – губернський комісар УЦР на Чернігівщині. У 1918 р. – міністр закордонних справ Української Держави.

Державний і громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради, заступник Голови УЦР, член Малої ради УЦР. Протягом 1917-1918 рр. – генеральний секретар міжнаціональних справ у першому українському уряді – Генеральному секретаріаті УЦР.

Військовий і державний діяч. Генерал-полковник Армії УНР. Від серпня 1917 р. – начальник штабу 1-ї піхотної дивізії 34-го армійського корпусу. Від січня 1918 р. – начальник штабу Південно-Західного фронту. За часів Директорії – начальник управління Генерального штабу Армії УНР, очолював оперативне відділення об’єднаних Армії УНР та УГА. Після 1920 р. – перший, а потім – третій генерал-квартирмейстер Головного управління Генштабу Армії УНР, член Вищої військової ради УНР.

Державний і громадсько-політичний діяч. За часів Української Центральної Ради – головний комісар Поліських залізниць (1917-1918 рр.). За Гетьманату – старший інспектор залізниць. В добу Директорії – керівник Міністерства шляхів УНР (1919-1920 рр.)

Політичний і військовий діяч. Полковник Армії УНР. Один із організаторів Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців в м. Києві (1917 р.). Протягом 1918-1919 рр. – командир куреня, полку, дивізії, корпусу та групи Січових Стрільців.

Державний і громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради. В 1917 р. обраний членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об’єднаних громадських організацій. У 1919 р. відряджений з дипломатичною місією УНР до Чехословаччини.

Державний і громадський діяч. Протягом грудня 1918 р. – лютого 1919 р. – міністр народного здоров’я і опікування уряду Директорії УНР.

Державний і громадсько-політичний діяч. Один із засновників Української Центральної Ради, заступник Голови УЦР, член Комітету УЦР. Протягом 1919-1921 рр. – заступник голови правління Українського народного кооперативного банку.

Державний і громадський діяч. Був включений до складу української делегації на Паризькій мирній конференції 1919-1920 рр. За часів Директорії УНР працював у складі української дипломатичної місії в Німеччині.

Державний і громадсько-політичний діяч. Заступник Голови Української Центральної Ради ІІ складу. В період Гетьманату – міністр земельних справ, за часів Директорії – уповноважений Українського Червоного Хреста в Одесі.

Державний  і  громадсько-політичний  діяч.  За  часів  Гетьманату  –  посол  Української  Держави    в Австро-Угорщині, в добу Директорії – посол УНР в Австрії (перша половина 1919 р.)

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради ІІІ складу.   За часів Директорії – міністр юстиції та заступник голови Ради народних міністрів УНР, міністр закордонних справ та заступник голови уряду. В жовтні 1919 р. очолив українську дипломатичну місію в Польщі.

Державний і громадсько-політичний діяч. У вересні – листопаді 1917 р. – генеральний писар Української Центральної Ради. У січні – квітні 1918 р. – державний контролер УНР. У жовтні 1918 р.– січні 1919 р. виконував обов’язки міністра віросповідань Гетьманату та Директорії УНР. У січні 1919 р.– березні 1920 р. – надзвичайний посол УНР в Туреччині.

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради, Малої Ради УЦР,                          секретар української делегації на Брест-Литовських мирних переговорах.                          У березні – квітні 1918 р. – міністр закордонних справ УНР.

Державний і громадсько-політичний діяч. Від квітня 1919 р. – народний міністр внутрішніх справ УНР. Голова Ради народних міністрів Української Народної Республіки (серпень 1919 р. – травень 1920 р.). Учасник Першого Зимового походу Армії УНР. У травні – червні 1920 р. – народний міністр земельних справ УНР.

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради ІІІ складу і Малої ради УЦР.                  Генеральний секретар земельних справ Генерального секретаріату УЦР.                  Від грудня 1918 р. – міністр продовольчих справ УНР. Протягом квітня – серпня 1919 р. – міністр фінансів і голова Ради народних міністрів УНР.

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради і Малої ради УЦР. Протягом серпня – грудня 1917 р. – товариш генерального секретаря земельних справ. У січні – лютому 1919 р.– член української делегації на переговорах УНР з країнами Антанти. Міністр закордонних справ УНР (лютий – квітень 1919 р.), голова дипломатичної місії УНР в Румунії (1919 – 1923 рр.).

Український художник і графік, громадський діяч. Автор проектів українських паперових грошей, цінних державних паперів, поштових марок, знаку на монопольні вироби. Завідувач мистецького відділу Експедиції заготівель державних паперів України (березень 1918 р. – червень 1919 р.)

Громадсько-політичний та церковний діяч. Міністр народної освіти УНР (1919 р.), міністр сповідань УНР, головноуповноважений міністр УНР (1919 – 1920 рр.).

Державний і громадсько-політичний діяч. Одна із засновників Української Центральної Ради, член Комітету УЦР. У 1917 – 1918 рр. очолювала літературну секцію Генерального секретарства освіти УЦР і Народного міністерства народної освіти УНР.

Військовий діяч. Генерал-полковник Армії УНР, головнокомандувач Української Галицької армії та Армії УНР. Від квітня 1918 р. працював у Головному штабі української армії в Києві. Здійснив Перший Зимовий похід Армії УНР.

Військовий та державний діяч. Генерал-хорунжий Армії УНР. Від березня 1918 р.– начальник Головного штабу, від квітня – командир 6-го Полтавського корпусу. У грудні 1918 р.– лютому 1919 р. виконував обов’язки військового міністра УНР, до серпня 1919 р.– наказний отаман Армії УНР, заступник Головного отамана Армії УНР С. Петлюри.

Державний, військовий і громадсько-політичний діяч. У червні – грудні 1917 р. – генеральний секретар військових справ Генерального секретаріату Української Центральної Ради. Від листопада 1918 р. – Головний отаман військ Директорії УНР. У лютому 1919 р. очолив Директорію УНР.

Військовий та державний діяч. Генерал-хорунжий Армії УНР. За часів Української Держави – начальник штабу дивізії Генерального штабу. У серпні–листопаді 1919 р.– військовий міністр УНР, протягом квітня – червня 1920 р. – начальник Генерального штабу, інспектор піхоти Армії УНР.

Державний і громадсько-політичний діяч. Голова Української національної ради Західноукраїнської народної республіки. Від січня 1919 р. – президент Президії та Виділу УНРади ЗУНР. Диктатор ЗУНР (червень 1919 р. – березень 1923 р.).

Державний і громадсько-політичний діяч. Член Української Центральної Ради ІІ та ІІІ складів.                    Подільський губернський комісар УЦР з питань народної освіти (1917 – 1918 рр.).                     За часів Директорії – міністр судових справ УНР.