До 100-річчя заснування театру “Березіль”

та 135-ї річниці від дня народження Леся Курбаса

« Я вибираю березіль, - Він ламає все старе, Пробиває новому місце…»

Ці рядки норвезького поета Б. Бйорнсона режисер і драматург Лесь Курбас обрав девізом утвореного ним 31 березня 1922 року у Києві студії-театру «Березіль». Опираючись на філософсько-естетичну й художню систему європейського модернізму, об’єднання «Березіль» започаткувало нові творчі методи в українському театральному мистецтві. Фундатор нового театру Лесь Курбас вважав, що сценічні вистави не повинні просто відображати повсякденне життя, а мають формувати у глядачів життєві принципи. «Березіль» Леся Курбаса не боявся експериментувати, майстерно поєднуючи у репертуарі драматургію світової та української театральної класики та п’єси на модерні теми.

Новації театру «Березіль» викликали невдоволення з боку ідеологів радянської влади і с початку 1930-х років на його адресу все відчутніше стали лунати звинувачення в буржуазності, формалізмі та націоналізмі. У 1933 році Леся Курбаса було заарештовано, а згодом у 1937 році – розстріляно. Його театральне дітище зазнало суттєвих трансформацій і у 1935 році перейменовано у Харківський державний драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка.

Неповторний талант Леся Курбаса та високе мистецтво його експериментального театру «Березіль» стали справжнім надбанням вітчизняної та європейської культури.

Представлена документальна онлайн виставка висвітлює харківський «філософський» етап діяльності «Березоля» і його художнього керівника Леся Курбаса. Цей період позначився з одного боку найкращими театральними виставами, а з іншого початком ідеологічних утисків і репресій. Віртуальну виставкову експозицію складають два тематичні розділи: перший – «Влада і театр: від партнерства до протистояння»; другий – «Репресована Мельпомена». Більшість документів представленої виставки подається вперше.

Влада і театр: від партнерства до протистояння

Таблиця з відомостями про субсидії державним театрам та іншим художнім організаціям за 1925-1927 рр.

ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2268, арк. 18.

Доповідна записка завідувача відділу культури і пропаганди ЦК КП(б)У А. Хвилі направлена до Секретаріату ЦК КП(б)У та народному комісару освіти УСРР М. Скрипнику про стан Харківського театру опери і балету, театрів “Березіль” та “Революції”. На раніше червня 1932 р.

ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 252, арк. 6, 7.

Витяг із протоколу засідання Політбюро ЦК КП(б)У з розгляду питання «Про театр “Березіль”». 5 жовтня 1932 р.

ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 285, арк. 123, 124.

Лист Леся Курбаса в редакцію однієї з газет про публікацію його заяви щодо театру “Березіль”. 1932 р.

ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 5305, арк. 18-23.

Заява з оцінкою діяльності театру “Березіль” ухвалена зборами театрального колективу. 19 жовтня 1932 р.

ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 5305, арк. 13-17.

Повідомлення заступника народного комісара освіти А. Хвилі в ЦК КП(б)У щодо розмови з Лесем Курбасом про стан справ у театрі “Березіль”. 27 серпня 1933 р.

ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 6229, арк. 27-31.

Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про п’єсу М. Ірчана “Плацдарм”». 13 вересня 1933 р.

ЦДАГО України, ф. 1, оп. 16, спр. 21, арк. 41.

Доповідна записка завідувача відділу культури і пропаганди ЦК КП(б)У М. Кіллерога секретарям ЦК КП(б)У С. Косіору, М. Постишеву та М. Попову про невиконання театром “Березіль” постанови Політбюро ЦК КП(б)У від 13 вересня 1933 р. щодо п’єси “Плацдарм”. 19 вересня 1933 р.

ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 6229, арк. 65.

Повідомлення заступника народного комісара освіти А. Хвилі в секретаріат ЦК КП(б)У щодо публікації оголошення в газеті про постанову за п’єсою “Плацдарм” всупереч розпорядження щодо її заборони. 19 вересня 1933 р.

ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 6229, арк. 66.

Лист заступника народного комісара освіти А. Хвилі до ЦК КП(б)У з повідомленням про засідання колегії Наркомату освіти з питання діяльності театру “Березіль”. 7 жовтня 1933 р.

ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 6229, арк. 72-73.